Значення резервних футболістів в сучасному футболі
В січні 2022 року, Антоніо Конте сказав, що хоче мати по 2 гравців на кожну позицію : «Через високий рівень ліги і великої кількості матчів, якщо є амбіції і хочеш бути конкурентоспроможним, боротися за щось важливе, треба 20 польових гравців». Звичайно що, тренер «Тоттенхема», мав і має 20 польових футболістів, а незадоволений він був якістю цих гравців. Сучасний футбол змінюється, він стає більш інтенсивним і тому, клуби намагаються посилювати свою команду резервом не тільки кількісно а і якісно, тим паче, що в новому сезоні АПЛ, збільшено кількість можливих замін в матчі до 5.
1. Я задумався над питанням, а чи не завищують роль резерву для досягнення успіхів сучасні тренери і спробував на основі показників сезону АПЛ 21/22 простежити і виявити закономірності цього впливу (або його відсутність). Звичайно, що ідеальної формули підрахунку для цього немає, тому розпочати я пропоную з простого: підрахуємо відсоток відіграного часу топ 11 (надалі буду називати основною командою або основою) і топ 15 гравців з кожної команди, які найдовше перебували на полі, від загально можливої кількості зіграних хвилин.
Табл.1
Відразу відзначу, що досить сильно на даний показник впливає кількість отриманих травм ключових гравців посеред сезону (Челсі) та значна зимова трансферна компанія (Ньюкасл), під час якої, багато новачків стали основними (Кріс Вуд, Бруно Гімараєш і Кіран Тріпьєр в сумі відіграли 7,42 % від загальнокомандного часу). Проте якість резерву і перевіряється в таких умовах, а саме здатністю замінити недоступних основних гравців резервними, без втрати результатів команди. Для оцінки впливу показників на досягнення команд в даній і подальших таблицях зліва буду вказувати фінальну позицію клубів в чемпіонаті, а в дужках червоним кольором прогноз букмекерів перед стартом сезону.
Проаналізувавши дані показники, можна помітити важливу тенденцію: з 8 клубів з найбільшим відсотком відіграного часу основних гравців, тільки Астон Вілла не досягла значного успіху в чемпіонаті, тобто команди які найменше ротують свій склад – досягають кращих результатів.
2. Далі пропоную оцінити результативні дії гравців, які не входять в основну команду по зіграному часу та їх внесок в загальний показник клубу за минулий сезон:
Табл.2
В цілому дані не принесли нам якогось сюрпризу, з «Великої шістки АПЛ» тільки Арсенал відсутній в топі рейтингу результативних дій, але і у Лестера (107) їх в цілому більше ніж у лондонського клубу (102), тому на мою думку тут все закономірно. І знову ж таки, високі показники Ньюкасла пов’язані із зимовими новачками (в сумі принесли 9+1), які зокрема і посприяли значному покращенню результатів команди в другій половині сезону, що частково і підтверджується першим місцем в рейтингу по вкладу «неосновної » команди в загальні показники (44,78%). А 3 місце Бернлі в рейтингу пов’язане з великою кількістю нападників та атакуючих футболістів, що не увійшли до топ 11 гравців по відіграному часу, а саме Вегорст (2+3), Вуд (3+0), Родрігес (2+2), Видра (2+3).
3. Проте, я вважаю, що результативні дії не дають повної картини якості «резервного складу», тому я пропоную порівняти оцінки гравців за сезон основного складу та решти футболістів, які провели на полі більше 300 хвилин, для доцільності вибірки:
Табл.3
Дані взяті з сайту Whoscored
Перш за все, хочу відмітити, що рейтинг основних гравців команди практично повністю відповідає турнірному положенню по завершенню чемпіонату, а от з виключеннями ситуація цікавіша, тому пропоную про них поговорити більш детальніше. Вест Хем має найбільшу різницю між оцінками основного та резервного складу, що свідчить про досить слабкий рівень запасних гравців і можливо тому, Девід Мойєс міг покладатися тільки на свою основну обойму футболістів (№1 в рейтингу (табл.1); №17 і №20 по результативним діям і внеску в загальні показники команди (табл.2). Тим паче, що по якості гри, показники основних футболістів Вест Хема вище ніж МЮ і Арсенала. На момент написання цієї статті, командою вже були здійснені трансфери Дж. Скамакки (36 млн Є), Н. Агерда (35 млн Є), Фл. Доусена (10,65 млн Є), тому цікаво буде поспостерігати за змінами показників в цьому сезоні.
Схожу ситуацію має і Саутгемптон (різниця між основою і резервом – 0,38), але на відміну від Девіда Мойєса, Ральф Хайзенхютль більш рівномірно використовував гравців своєї команди (15 місце в рейтингу табл.1), проте по результативним діям і внеску в загальні показники команди, «резерв» Саутгемптона на 18 і 19 місці відповідно в нашому рейтингу (табл.2), що частково і підтверджує рейтинг 6.38 (нижче має тільки Норвіч).
А от Брайтон, навпаки, має найменшу різницю між оцінками (0,03), і тому напрошується висновок, шо на успішний виступ в чемпіонаті досить суттєво вплинув якісний резерв команди Грема Поттера (4 місце в нашому рейтингу), що частково виражається через результативні дії резерву (табл 2).
Про вплив зимових трансферів на показники Ньюкасла обговорювалося вище, що і підтвердив рейтинг №3, і різниця між оцінками складу команди в 0,05. Дуже цікава ситуація з Челсі, з одного боку Томас Тунель в топі рейтингу по рівномірному розподілу ігрового часу між гравцями та результативним діям резервної команди (що відображено в рейтингу №1 і №2 відповідно) і різниця між «основою» та «запасом» невелика, а з іншого – досить велике відставання оцінки якості гри топ 11 футболістів по зіграному часу від Манчестер Сіті та Ліверпуля. Як зазначають експерти, однією із причин, того що команда німецького тренера не досягла значного прогресу в минулому сезоні, послужили травми основних футболістів, особливо крайніх фулбеків Ріса Джеймса та Бена Чілвелла, рівноцінної заміни яким, Томас Тухель не знайшов.
4. А зараз я пропоную оцінити вплив зроблених замін під час матчів команд Англійської Прем’єр Ліги в попередньому сезоні. Для початку підрахуємо голи та гольові передачі футболістів, які вийшли на заміну і для наглядності я оцінив, як вони вплинули на кінцевий результат матчу. Зробив я це за наступним принципом - якщо гравець, який вийшов на поле при нічийному рахунку забив переможний м’яч або зробив «переможну» гольову передачу він приніс команді 2 очки (1 було в наявності під час його виходу – 3 очки стало після закінчення матчу), якщо команда програвала і завершила матч внічию - 1 очко, ну і якщо команда програвала, а після виходу гравця виграла – додаємо 3 очки:
Табл 4.
Як бачимо з таблиці, найбільший внесок в результати команди внесли результативні дії гравців Лестера та Челсі. Наявність в топі Брайтона, на мою думку також не випадкова, що підтверджується високими оцінками «резервного складу» (табл.3). Схожа ситуація і з Челсі, а от Лестер вже не вписується в дану тенденцію, але для цього відхилення є пояснення, про яке ми дізнаємося в наступному пункті. Заміни Ньюкасла і Саутгемптона взагалі не принесли ніякої користі в розрізі даного параметру оцінку.
5. Але результативні дії запасних гравців не дають нам повної картини оцінки якості всіх використаних замін, тим паче, що після їх проведення результати можуть як покращитися так і погіршитися. Тому, я спробував оцінити, на скільки ефективно тренери АПЛ впливали на хід своїх поєдинків в минулому сезоні. Принцип розрахунків той самий, що і в попередньому пункті, але зі значною долею мого суб’єктивного трактування тих чи інших подій в матчі, тобто на скільки явно вплинули заміни на результат кожної гри. Для прикладу : при нічийному результаті після проведення замін команда програє (-1 очко) / виграє (+2 очки) / результат не змінюється (0) і т.д. Але, проаналізувавши всі 380 матчів попереднього сезону, не всі поєдинки складалися по однозначному сценарію, тому я і наголошую, що в наведеній нижче таблиці лише моя суб’єктивна оцінка, наприклад я не враховував вплив на результат матчу ранні заміни пов’язані з травмою футболіста. Табл.5.1.
В топ 3 рейтингу дві з відривом найкращі команди АПЛ і Брайтон, що свідчить про якісну роботу тренерів під час матчу. Остання позиція Саутгемптона тільки підтверджує попередні тезиси щодо слабкого резерву цієї команди. А ось показники Лестера, дещо парадоксальні, з одного боку, результативні дії гравців, що вийшли на заміну напряму призвели до здобуття +11 очків (перші в рейтингу табл.4), з іншого – в цілому команда на дистанції сезону отримує показник -1 бал. Справа в тому, що в матчах цієї команди, після проведених замін найчастіше змінювався кінцевий результат, як позитивно так і негативно. Показники інших команд виглядають таким чином: Табл.5.2.
І знову можна похвалити тренера Брайтона, він найбільш з усіх команд зумів покращити результат замінами під час поєдинку (10 разів) та має найкращу різницю між вдалими та провальними замінами за весь турнір (7). Наголошу тільки на відносності такого аналізу, бо він наприклад не враховує вплив замін на такі сценарії поєдинку:
1) команда виграє, або в матчі нічия, тренер замінами зберігає позитивний результат;
2) команда має перевагу в один м’яч, після замін команда збільшує перевагу в рахунку і закріплює результат;
3) команда програє в один м’яч, після замін розрив збільшується, і т.д.
6. А тепер давайте підіб’ємо підсумки. В своєму міні-дослідженні я намагався не підганяти отримані цифри під результати команд а спробував виявити цікаві тенденції оцінюючи різні показники команд. З одного боку на виході ми все одно можемо констатувати факт, що найбільш зіграні команди, які найменше ротують свій склад досягають кращих результатів, що досліджено в першому пункті, з іншого – на сьогоднішній день футбол став більш інтенсивним, що призводить до травм, перевтоми футболістів, і потребує від команд мати більш насичену лаву запасних, або команда може вміло маневрувати своїм складом для досягнення кращого результату (як наприклад Брайтон). Можливо, на сьогоднішній день, істина знаходиться десь посередині, а можливо ми знаходимося з вами на початковому етапі змін в ролі і значенні резервних футболістів і скоро повсюди буде використовуватися термін основні 15 або 20 гравців команди.
