3 мин.

Приключения Фернандо и Каро, часть 2-я

2 k

(окончание, начало тут)

Частина друга

 

Фернандо-поц уже проспався

І голодранців позбирав,

Зовсім зібрався і уклався,

І, скілько видно, почухрав.

Плив-плив, плив-плив, що аж обридло,

І море так йому огидло,

Що бісом на його дививсь:

"Коли б, -- каже, -- я вмэр уже,

Не бачив Ану в неглижэ,

І марне так не волочивсь".

 

Потім, до берега приставши

З пацанством голим всім своїм,

На землю з човнів повстававши,

Спитавсь, чи є що їсти їм.

І зараз чогось попоїли,

Щоб на путі не ослабіли;

Пішли, куди хто запопав.

Вердаско в сторону попхався

І сам не знав, куди слонявся,

Аж гульк -- і в город причвалав.

 

А там жила вже Каролина

Ах, город Коопенгаген,

Тай гарна пані як малина,

Для неї трохи сих імен:

Трудяща, дуже працьовита,

Весела, гарна, сановита,

Бідняжка -- що була вдова;

По городу тогді гуляла,

И Нандо с хлопцами встрічала,

Такі сказала iм слова:

"Відкіль такі се гольтіпаки?

Чи рибу з Дону везете?

Чи, може, виходці-бурлаки?

Куди, прочане, ви йдете?

Який вас враг сюди направив?

І хто до города причалив?

Яка ж ватага розбишак!"

 

Тут хлопци всі замурмотали,

И Каролине в ноги пали,

А, вставши, їй мовляли так:

"Ми всі, як бач, народ хрещений,

Волочимся без талану,

В Мадриде, знаєш, порождені,

Матраско слав на нас ману;

Дал нам Маратка прочухана

І самого Фернанду-пана

В три вирви вигнали відтіль;

Звелів покинути нам Ану,

Да с глузду зъихали мы спьяну,

Тепер ти знаєш ми відкіль».

 

Каро тут гірко заридала

І з білого свого лиця

Платочком сльози обтирала:

"Коли б, -- сказала, -- молодця

Фернандо вашого злапала,

Уже б тогді весела стала,

Тогді великдень був би нам!"

Тут плюсь -- Фернандо будто з неба:

"Ось, ось де я, коли вам треба!

Каро я поклонюся сам".

 

Вiн з Каролиною обнявшись,

Поцілувались гарно в смак;

За рученьки біленькі взявшись,

Балакали то сяк, то так.

Пішли до Каролинки хаты,

Рукамы Нандо плутоваты,

Ввійшли в світлицю та й на піл,

Пили на радощах сивуху

І їли сім′яну макуху,

Покіль кликнули їх за стіл.

 

Сама Каро пльясала славно,

Насправжки дівка хоть куди,

Проворна, чепурна і гарна;

Приходила і она сюди

В червоній юпочці баєвій,

В запасці гарній фаналевій,

В стьонжках, в намисті і в ковтках;

Тут танцьовала викрутасом

Перед Фернандо вихилясом

Під дудку била третяка.

Фернандо і сам так розходився,

Як на аркані жеребець,

Що трохи не увередився,

Пішовши з Карою в танець.

В обох підківки забряжчали,

Жижки од танців задрижали,

Вистрибовавши гоцака.

 

Нандей, матню в кулак прибравши

І не до соли примовлявши,

Садив крутенько гайдука.

А послі танців варенухи

По філіжанці піднесли,

І молодиці-цокотухи

Тут баляндраси понесли;

Каро-то кріпко заюрила,

Горщок з вареною розбила,

До дуру всі тогді пили.

Ввесь день весело прогуляли

І п′яні спати полягали;

Фернанду ж ледве повели.

Каро ранэнько ісхопилась,

Пила з похмілля сирівець;

А послі гарно нарядилась,

Як би в оренду на танець.

Взяла караблік бархатовий,

Спідницю і карсет шовковий

І начепила ланцюжок;

Червоні чоботи обула,

Та і запаски не забула,

А в руки з вибійки платок.

 

Фернандо з хмелю як проспався,

Із′їв солоний огірок;

Потім умився і убрався,

Як парубійка до дівок.

Йому хозяйка підослала,

Що од покійника украла:

Штани і пару чобіток,

Сорочку і каптан з китайки,

І шапку, пояс з каламайки,

І чорний шовковий платок.

От так з Каро живэ Фернандо,

Забув Мадрид щоб мандровать.

Тут не боявся і Марата,

Пустився все бенкетовать;

Каро він мав уже за жінку,

Убивши добру в неї грінку,

Мутив як на селі москаль!

Бо -- хрін його не взяв -- моторний,

Ласкавий, гарний, і проворний,

І гострий, як на бритві сталь.

(с) vanda

ЗЫ: Русский перевод воспоследует, но чуть позжей.

Кстати, перед нам очередной блестящий успех испанского теннисиста! Реклама трусов Calvin Klein - бесспорное достижение в карьере Фернандо Вердаско! Признание его выдающихся в отдельных местах талантов! Агенты порно-империй устраивают дуэли на фаллоимитаторах, желая заполучить Вердаско в свои ряды! Голубка Сэря, и другие, кто желал погибели Нанде, окончательно раздавлены! Ебобо вамос, амигос! Ура, товарищи!