Карпаты остались! (укр)

Теорія зажди простіша практики. Тому будь-хто розбирається в політиці, футболі, боксі на словах, та нічого не може, коли треба це зробити. Але інколи навіть на практиці трапляються такі речі, що в теорії важко вигадати. Як от виступ Карпат в останньому чемпіонаті України.

 Кілька років команда під керівництвом Олега Кононова прогресувала, на новий рівень виходили гравці. Напередодні цього чемпіонату у Львові амбіції доросли вище п'ятого місця, а насправді сталося неймовірне. Точніше, не сталося. Але заслуга Карпат в цьому невелика. Прямо кажучи, Карпати не вилетіли лише тому, що суперники виявилися слабшими. Та ж Оболонь просто неспроможна була забивати в останніх турах, втративши очки і вдома з Кривбасом та Іллічівцем, і в Одесі. Що й говорити, якщо Карпати взяли менше ніж в два рази очок, ніж в минулих двох сезонах і встановили новий рекорд для тих, хто не вилетів.

 Характер і хронологія невдач Карпат добре відома. Сила команди Олега Кононова була в збалансованій, добре поставленій грі та команді однодумців. Кононов зумів згуртувати гравців, вивести багатьох на новий рівень. Карпати були саме командою, де виокремити або викинути когось з групи Тлумак, Федецький, Ощипко, Годвін, Худоб'як, Голодюк, Кузнєцов, Кожанов важко. Але восени 2010 року ця команда досягла вершини свого розвитку, потрібна була свіжа кров, якісно нова кров.

 Оскільки керівництво Карпат не з тих, хто платить великі гроші за нових гравців, а для підсилення українцями якраз це треба було робити, львів'яни пішли іншим шляхом. На незрозумілу посаду трансфер-директора було запрошено колишнього гравця Карпат Ігоря Йовічевіча. Він відразу почав завозити імпортний товар з добре відомих йому місць Іспанії та Балкан. Гравці почали приходити партіями і це призвело до появи угруповань всередині команди. Іспановомні, "югослави" та старий кістяк. Колишній ідеальний колектив було розбито. Нічого не зміг з цим зробити і Кононов, йому не вдалося зупинити розклад команди на частини.

 Ця проблема була не єдиною, але стала безперечно головною, фундаментальною. Були сумніви щодо рівня новачків. Карпатам потрібні були не просто нові гравці, а підсилення складу. А з приходом Богатінова, Балажіца та Борхи оборона не стала сильнішою, Лукас окрім індивідуальної гри нічим не запам'ятався, а єдине справжнє підсилення складу – Развана Кочіша – втримати не вдалося. Влітку трансферна кампанія була ще більшпровальною, Крістобаль, Воронков та Кравченко провели у Львові півроку, хоча про них скоро ніхто і не згадає. Зате залишив Карпат Кожанов, великі проблеми з керівництвом мав Кузнєцов.  Витримати нові випробування у Львові не змогли. "Ох, тяжела ты, шапка Мономаха!"

 Було багато питань і до Кононова. Він створив ту команду, але провести зміни не зумів. Після кількох сумнівних рішень йому перестали довіряти навіть колишні лідери команди. Всі проблеми Карпат об'єднались в одну велику сніжну кулю, яка з великим гулом покотилась згори.

 Здавалось виступ Карпат в першій частині сезону повинен був змусити керівництво серйозно замислитись над планом розвитку та зробити зміни. Справді, з багатьма гравцями Йовічевіча Карпати попрощались, але не вдалося відмежуватись від чергових помилок. Вже по ходу підготовки до другої частини чемпіонату Петро Димінський вирішив змінити тренера, запросивши Володимира Шарана. За новими гравцями Карпати пішли на інший ринок, проте і там віднайти потрібний "товар" не змогли. Історія з Тармо Кінком, якого не захотіли брати казахстанський клуб після перегляду, а Карпати підписали відразу - багато важить. Та найголовніше було не те, замість того, аби сконцентруватись на боротьбі за виживання, дограти важкий сезон спокійно і без зривів, в Карпатах вирішили якнайшвидше повернутись до єврокубків. Перед Шараном поставили серйозне завдання в чемпіонаті і Кубку. Ледь не до останнього у Львові не вірили, що їх команда справжнісінький аутсайдер, а не просто випадково заблукавший не туди шукач золота. Насправді, якби суперники в боротьбі за виживання були більш сильнішими, то Карпати повинні були вилітати.

 У Шарана нічого не вийшло, і команду знов повинен був рятувати Павло Кучеров, хоча офіційно тепер він значився на посаді помічника у Юрія Дячука-Ставицького. Карпати  боролись, проте за винятком кількох відрізків деяких матчів у них взагалі нічого невиходило. Але цим тренерам вдалось змінити психологію, донести до своїх підопічних, що без зусиль нічого не вийде. Саме тому в дубль було переведено Еріка, а Лукас став запасним. Потрібні були справжні бійці, аби не залишити вищу лігу.

 Протягом сезону про Карпати було стільки сказано, що нового нічого й не знайти. Тим більше, що проблеми на поверхні, не треба заглиблюватись, щоб їх зрозуміти.

В міжсезоння у Львові потрібно провести серйозну роботу. В першу чергу Карпатам потрібен новий тренер, котрий міг би розгребти авгієві стайні, в які перетворилась команда і клуб. Керівництву львів'ян варто закінчити з неправильними рішенням, яких за останні півтора року набралось неймовірно багато. Останній сезон ураганом пройшовся по Карпатам, зруйнувавши все дощенту. Черговою помилкою буде говорити, що команда сильна, бо кілька років тому займала п'яте місце. Будувати щось нове на руїнах немає сенсу. Теперішні Карпати – це аутсайдер, хоч і з великими амбіціями. Але це не означає, що високі цілі переслідувати не треба. Потрібні правильні акценти і зважені рішення.